-
1 quietism
n1) філос. квієтизм2) душевний спокій; покій* * *n1) фiлoc. квієтизм2) спокій; душевний спокій; пасивність -
2 evenness
-
3 heartsease
-
4 мир
I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].II. Мир -1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.* * *I1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у2) ( сельская община) ист. грома́да, мирIIвсем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром
1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення -
5 balance
1. n1) ваги, терези2) рівновага; стан рівновагиto keep (to hold, to preserve) one's balance — зберігати рівновагу
3) Душевна рівновага; спокій; урівноваженість4) пропорційність; гармонійне поєднання5) вирішальний фактор; вирішальне значення6) маятник; балансир7) ком. баланс; сальдо; остача9) спорт. стійка2. v1) балансувати, зберігати рівновагу; бути в рівновазі; зрівноважувати2) компенсувати, нейтралізувати3) підраховувати, підсумовувати; зводити, закривати (рахунки); погашати4) зважувати, визначати; обдумувати, обмірковувати5) порівнювати, співставляти6) вагатися; баритися7) протиставити8) додавати кількість, якої бракує* * *I n1) вагиassay balance — пробірні ваги; чаша ваг
2) рівновага; стан рівноваги; душевна рівновага; спокій; урівноваженість; пропорційність; гармонійне поєднання3) вирішальний чинник; вирішальний вплив або значення4) противага, компенсатор; гиря; баланс ( жердина канатохідця)5) маятник, балансир, баланс ( у механізмі годинника)6) фін. баланс; сальдо; залишокsterling balances — стерлінгові рахунки, стерлінгові авуари
balance in hand — грошова готівка, готівка каси
to strike the balance — підводити баланс; підводити підсумки
7) acтp. (Balance) Ваги ( сузір'я е знак зодіаку)8) cпopт. бруси; стійкаII v1) балансувати, зберігати рівновагу, бути в рівновазі2) надавати рівноваги; урівноважувати, зрівнювати3) задовольняти потребу ( у товарі)4) бухг. підраховувати, підсумовувати; зводити, закривати (рахунки, книги); погашати; підбивати баланс; сходитися, балансуватися5) зважувати, визначати вагу ( приблизно)6) зважувати, обмірковувати; зіставляти7) баритися, вагатися8) (by, with, against) протиставляти, нейтралізувати, компенсувати; cпeц. додавати відсутню кількість9) робити балансе ( у танці) -
6 душевный
1) (относящийся к душе) - душевний. [Душевний спокій];2) духовий, духовний. [Це ознака духової слабости та нікчемности (Єфр.). Духовна неміч (Крим.)];3) (сердечный, искренний) щирий, сердечний.* * *1) душе́внийдуше́вные боле́зни (заболева́ния) — душе́вні (психі́чні) хворо́би (захво́рювання)
2) (сердечный, искренний) щи́рий, серде́чний, щиросе́рдний, щиросе́рдий, щиросерде́чний, душе́вний -
7 quietism
n1) фiлoc. квієтизм2) спокій; душевний спокій; пасивність -
8 атараксія
АТАРАКСІЯ ( від грецьк. ά - заперечна частка; ταραξία - відсутність хвилювання, незворушність, душевний спокій) - поняття, вжите Епікуром для позначення ідеального стану душі, кінцевої мети блаженного життя, до якої повинна прагнути людина. З огляду на потрактування першого блага для людини - насолоди - як відсутності страждання, станом, тотожним А., була незалежність від зовнішніх умов, що досягалось обмеженням потреб, помірністю в насолодах, самовідстороненістю від тривог і небезпек суспільних і державних справ (Діоген Лаертський). Спираючись на нове, відмінне від традиційного, розуміння знання, Епікур заняттям філософією відводив роль засобу досягнення незворушності духа, свободи від страху перед богами, смертю та незрозумілими явищами природи. Витоки ідеї ідеального стану душі як мети людського життя вперше в філософії моралі окреслені Демокритом у його визначенні евтемії як довершеного стану душі, ознаками якого є спокій і рівновага. -
9 evenness
-
10 heartsease
-
11 абсолют
АБСОЛЮТ ( від лат. absolutus - безумовний, необмежений) - одне з основних понять духовної культури людства, що виражає граничну загальну основу сущого й найвищу цінність для людини. Поняття "А." віддавна існувало в філософії і поза її межами - в міфології, релігії, суспільних стосунках, але сам термін набув поширення у XVIII ст. в нім. класичній філософи. Уявлення про найвище, абсолютне виникло тому, що людина живе в світі, який набагато перевершує її могутністю, незрозумілістю, протистоїть їй практично і духовно. А. втілює два моменти - силу світу і бажання людини підкорити цю силу чи умилостивити її. Сама по собі людина несамодостатня, їй потрібна опора, яку вона вбачала в А. Онтологічно А. - це подолання скінченності людської істоти, обмеженості її пізнавальних можливостей. А. це є сама людина, але як гранична інстанція її життя він повинен існувати поза нею. Стабільність будь-якої культури, соціальних зв'язків ґрунтується на певній остаточній інстанції, яка не підлягає сумніву, до якої кожен може звернутися, знайти захист чи душевний спокій. Без такого А. суспільство нетривке. Саме він є гарантом моральності стосунків, правових законів, єдності соціуму як цілого. Класичний приклад тлумачення А. подає англ. абсолютний ідеалізм (кін. XIX - поч. XX ст.). Коли держава і релігія почали втрачати силу, Стирлінг (1820 - 1909), Бредлі (1846 - 1924), Мак Таггарт (1866 - 1925) вибудували філософські системи, в яких над видимим світом здіймається незмінна, несуперечлива, гармонійна реальність, з якої випливають усі права і обов'язки людини та яка повинна реалізувати себе в релігії і державі як відображеннях А. Духовна і соціальна руїна завжди проявляється у втраті вищих чи абсолютних цінностей.М. Булатов -
12 Сенека, Луцій Анней
Сенека, Луцій Анней (бл. І ст. до н. е./ І ст. н. е., Кордуба (Кордова) - 65 н. е.) - римський філософ, письменник і державний діяч, представник пізнього стоїцизму. Спочатку навчався риторському фахові, пізніше - філософії, де виявився послідовником римського стоїка Посидонія. Був вихователем римського імператора Нерона, за владарювання якого обіймав високі державні посади. Проповідуючи аскезу і бідність, домагався водночас, використовуючи своє положення при дворі, подарунків грошима, палацами, маєтками тощо. Звинувачений в участі у змові й державній зраді, був змушений покінчити життя самогубством. Світогляд С. досить суперечливий, заснований на ідеях раннього стоїцизму, він увібрав у себе вплив інших традицій: кінічної, платонівської, епікурейської. Крім того, положення, які С. обстоював у царині філософської теорії моралі, далеко не завжди були практичними регулятивами його власних дій і поведінки. Центральним смисловим вузлом філософського вчення С. є моралістика; саме етика, а не логіка чи фізика, посідає у нього чільне місце серед трьох означених основних складових стоїчної філософії. Мудреця, що у своїй практичній життєдіяльності послідовно керується моральними імперативами, він розглядає не стільки як рідкісний випадок, скільки як своєрідний етичний ідеал, який може бути досягнено лише асимптотично. Звідси твердження про невичерпність і нескінченність морального вдосконалення. Завдяки С. вплив ідей стоїцизму на подальше не тільки духовне, а й політичне та загалом культурне життя пізнього Риму, а потому й на християнство був досить тривалим і відчутним.[br]Осн. тв.: "Моральні листи до Луцилія"; "Про добродіяння"; "Про милосердя"; "Дослідження про природу"; "Про щасливе життя"; "Про провидіння"; "Про душевний спокій"; "Про дозвілля"; "Про подяку"; "Трагедії". -
13 tear
In1) розрив; розривання2) проріз; дірка; розпірка3) стрімкий галоп (крок)full tear — стрімголов, прожогом
4) несамовитість; пристрасть5) шаленство6) амер., розм. гульня7) тех. зносIIv (past tore; p.p. torn)1) рвати, розриватиto tear smth. to pieces — порвати щось на шматки
to tear smth. in two — розірвати щось навпіл
2) рватися, розриватися; зношуватися3) пробивати4) розколювати, руйнувати6) терзати, краятиto tear at smb.'s heart — краяти чиєсь серце, викликати душевний біль
7) поранити; подряпати8) порушувати спокій9) пронизувати, проймати, прорізати10) висмикувати, виривати, вихоплювати, витягувати; відбирати11) розм. мчати стрімголов12) шаленіти, лютувати; вирувати, бушувати; гарячкувати14) розм. накидатисяtear about — носитися стрімголов, гасати
tear away — а) відривати; виривати, звільняти; б): to tear oneself away from the picture — насилу відірватися від картини
tear down — а) зривати (оголошення); б) зносити (будівлю); в) спростовувати пункт за пунктом; г) мчати
tear off — відривати; зривати
tear out — виривати; висмикувати, вихоплювати
tear up — а) виривати, видирати; б) підривати; в) розривати
to tear smth. to pieces (to tatters) — розкритикувати щось; розбити щось ущент
to tear off a strip — вилаяти, пошпетити
to tear up Jack — амер., розм. зчиняти галас; бешкетувати
n1) сльозаto burst into tears — залитися сльозами, розридатися
to move smb. to tears — розчулити когось до сліз
to give smb. a tear — намагатися розжалобити когось
2) крапля (роси, вина тощо)3) pl горе; смуток, печаль* * *I v(tore; torn)1) розривати, рвати (плаття, волосся) to tear smthto pieces — порвати щось на шматки [порівн. *]
to tear a sheet of paper lengthwise — розірвати листок папера уздовж; рватися, розриватися; зношуватися; підривати; чорнити, змішувати з брудом; дiaл. розколювати; руйнувати
2) (at) роздиратиto tear at the lining — віддирати підкладку; мучити; накидатися ( на когось)
3) ранити4) звичн. pass порушувати спокійa country torn by civil war — країна, що розривається на частини громадянською війною; мучити, роздирати ( каяттями совісті) to be torn between smth розриватися між чимось
5) простромлювати, прорізати ( тишу)6) висмикувати, виривати, витягати; вихоплювати, віднімати7) нестися прожогом; мчатися, рватися; шаленіти; бушувати, лютувати; гарячитися8) ( into) вриватися ( кудись); налітати, несучи руйнування; накидатися ( про критикі)9) ( from) відриватися10) ( through) проїжджати ( через щось) на великій швидкості; пробивати ( стіну)••to tear smth to pieces /to tatters/ — рознести /розкритикувати/ щось; розбити щось вщент [порівн. 1,]
to tear the guts or smth — вихолостити что-л, звести щось нанівець
II nto tear up Jack — aмep.; дiaл. піднімати шум, скандалити
1) розрив, розривання; дірка2) стрімкий галоп або крокto go full tear — нестися з усіх ніг, мчатися; поспіх
3) aмep. гульба; to go on a tear гуляти шумно4) пристрасть, шаленство; сказto be in a tear — бути в сказі, бути поза собою
5) тex. задирання••III ntear and wear, wear and tear — див. wear and tear
1) сльозаbitter [crocodile] tears — гіркі [крокодилячі]сльози
to burst into tears — розплакатися, розридатися
2) pl горе, сум3) крапля (роси, вина, смоли)4) "сльоза" ( дефект скл)••IV vto shed a tear for Nelson — помочитися, мочитися
-
14 within
1. nвнутрішня частина, внутрішній бік (чогось)the within of the box is yellow — внутрішній бік ящика жовтий; ящик усередині жовтий
2. adjвнутрішній; що знаходиться всередині3. adv1) всередині; з внутрішнього боку2) вдома; у приміщенні«Rooms for rent. Inquire within» — «Здаються кімнати. Довідуватися у приміщенні» (оголошення)
3) всередину4) в душі, в думці, на думці5) театр. за сценою; за лаштунками4. prep1) у, в, у межах, всерединіwithin four walls — у чотирьох стінах; перен. таємно
2) на відстані, у межах; не далі, ніж3) у рамках, у межах, за (законом)4) протягом, не пізніше (як); заwithin two days — не пізніше, як через два дні; за дводенний строк
5) з точністю до, майже* * *I [wi'pin] aщо знаходиться всередині (конверта, пакет)II [wi'pin] advthe within complaint — скарга, що додається ( до лист)
apx.1) всередині; з внутрішньої сторони2) в душі, в думкахhe was outwardly calm, but raging within — зовні він був спокійний, але в душі у нього все кипіло
3) миcт. за сценою4) в гpaм.; знaч. імен. внутрішня частина (чого-н.); the within of the box is red ящик всередині червонийIII [wi'pin] prep1) місцезнаходження всередині якого-н. предмета або в межах якого-н. обмеженого простору в, всерединіwithin the house — в будинку, всередині
within four walls — в чотирьох стінах; таємно, секретно; в рамках якої-н. організації в
within the committee — в комітеті; настрій, душевний стан в душі
within oneself — в душі [див. 5]
he thought within himself that... — про себе він подумав, що...
2) поширення або знаходження в певних межах не далі ніж, в межахwithin reach /range/ — в межах досяжності
within striking range — вiйcьк. в межах досяжності ( для нанесення удару)
are we within walking distance of N. — є чи можна звідси дійти пішки до N. є; обмеження певними межами в межах, в рамках
within (the) jurisdiction (of) — в межах юрисдикції
to keep within the law — дотримуватися закону, не виходити за рамки закону
to live /to keep/ within one's means — жити відповідно своїх достатків
to come within smb 's duties — входити в чиї-н. обов'язки
keep within the speed limit! — не перевищуй(те) встановлену швидкість!
3) часова межа протягом; не пізніше ( ніж); заwithin a week — протягом тижня, до кінця тижня
an order to vacate the premises within twenty-four hours — наказ звільнити приміщення в двадцять чотири години
the letters came within a few days of each other — листи приходили одне за одним з проміжком в декілька днів
within a year of his death — ( менше ніж) за рік до його смерті; ( менше ніж) через рік після його смерті
4) межа точності з точністю до, майжеthey are within a few months of the same age — різниця у віці між ними всього декілька місяців; в словосполученнях
within an ace of — на волосину від; [ін. сполучення див. під відповідними словами]
-
15 within
I [wi'pin] aщо знаходиться всередині (конверта, пакет)II [wi'pin] advthe within complaint — скарга, що додається ( до лист)
apx.1) всередині; з внутрішньої сторони2) в душі, в думкахhe was outwardly calm, but raging within — зовні він був спокійний, але в душі у нього все кипіло
3) миcт. за сценою4) в гpaм.; знaч. імен. внутрішня частина (чого-н.); the within of the box is red ящик всередині червонийIII [wi'pin] prep1) місцезнаходження всередині якого-н. предмета або в межах якого-н. обмеженого простору в, всерединіwithin the house — в будинку, всередині
within four walls — в чотирьох стінах; таємно, секретно; в рамках якої-н. організації в
within the committee — в комітеті; настрій, душевний стан в душі
within oneself — в душі [див. 5]
he thought within himself that... — про себе він подумав, що...
2) поширення або знаходження в певних межах не далі ніж, в межахwithin reach /range/ — в межах досяжності
within striking range — вiйcьк. в межах досяжності ( для нанесення удару)
are we within walking distance of N. — є чи можна звідси дійти пішки до N. є; обмеження певними межами в межах, в рамках
within (the) jurisdiction (of) — в межах юрисдикції
to keep within the law — дотримуватися закону, не виходити за рамки закону
to live /to keep/ within one's means — жити відповідно своїх достатків
to come within smb 's duties — входити в чиї-н. обов'язки
keep within the speed limit! — не перевищуй(те) встановлену швидкість!
3) часова межа протягом; не пізніше ( ніж); заwithin a week — протягом тижня, до кінця тижня
an order to vacate the premises within twenty-four hours — наказ звільнити приміщення в двадцять чотири години
the letters came within a few days of each other — листи приходили одне за одним з проміжком в декілька днів
within a year of his death — ( менше ніж) за рік до його смерті; ( менше ніж) через рік після його смерті
4) межа точності з точністю до, майжеthey are within a few months of the same age — різниця у віці між ними всього декілька місяців; в словосполученнях
within an ace of — на волосину від; [ін. сполучення див. під відповідними словами]
См. также в других словарях:
спокійний — а, е. 1) Який перебуває в стані спокою (у 1 знач.). || Який перебуває в стані рівноваги. || У якому нема великого руху, шуму. || Який відзначається спокоєм, стриманістю, рівністю у перебігу, виявленні. || Повільний, розмірений. || Який дозволяє… … Український тлумачний словник
спокійний — I 1) (який не відчуває хвилювання; який виражає душевний спокій), супокійний, тихий, погідний, погідливий; безтрепетний (який не виявляє страху) Пор. безтурботний 2) (який має вдачу, що відрізняється спокоєм, рівністю), супокійний, рівний; тихий… … Словник синонімів української мови
спокій — I 1) (душевний стан, коли немає хвилювання, тривоги, роздратування тощо), супокій, рівновага, умиротворіння; флегма (незворушний спокій, що межує з байдужістю) 2) (стан у довкружжі, у природі, що характеризується відсутністю шуму, руху, метушні,… … Словник синонімів української мови
підупалий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до підупасти. 2) у знач. прикм. Фізично слабіший, позбавлений минулої сили, міцності. || Якому властива втрата бадьорості, надії на що небудь. || у знач. ім. підупа/лий, лого, ч.; підупа/ла, лої, ж. Людина, яка… … Український тлумачний словник
просвіток — тку, ч. 1) Те саме, що просвіт 1 3). 2) Тимчасове припинення негоди. 3) перен. Тимчасова відрада, радість, короткочасне або часткове полегшення, душевний спокій в одноманітному, безрадісному житті. •• Без про/сві/тку а) без ознаки на швидкий… … Український тлумачний словник
тиша — і, ж. 1) Стан, коли де небудь немає звуків, шуму. || Відсутність розмов, мовчанка. || Відсутність руху, метушні, що супроводжується шумом. 2) Стан у природі, коли зовсім немає вітру; безвітряна погода. || Відсутність великих хвиль на морі;… … Український тлумачний словник
тривога — и, ж. 1) Неспокій, збентеження, викликані якимсь побоюванням, страхом перед чимось, передчуттям неприємного, небезпечного. || перев. мн. Хвилювання, переживання, що порушують душевний спокій. 2) Метушня, шарпанина, переполох. 3) Стан, що вимагає… … Український тлумачний словник
тревога — гы, ж. Пр. Неспокій, збентеження хвилювання, що порушують душевний спокій … Словник лемківскої говірки
неспокійний — 1) (про час, пору, життя, роботу тощо сповнений неспокою, турбот, хвилювань); тривожний (у передчутті чогось недоброго, лихого); незатишний (який спричиняє душевний дискомфорт); бентежний, ворохобний (перев. про час); нервовий (перев. про… … Словник синонімів української мови
рівновага — и, ж. 1) Стан нерухомості, спокою, в якому перебуває яке небудь тіло під дією рівних, протилежно направлених сил. Динамічна рівновага. Теплова рівновага. •• О/ргани рівнова/ги органи людини, більшості тварин та деяких рослин, які реагують певним… … Український тлумачний словник